Простих питань від розумівців не було. Усі – важливі і потребують якнайшвидшого вирішення. Частина    особистих проблем сільчан вимагають безпосереднього    депутатського втручання – це Вадим Вікторович зробить вже після прийому. А саме, звернеться з депутатськими запитами до Генеральної прокуратури України та міністра соцполітики стосовно порушення кримінальної справи щодо виплати заборгованості із зарплати та пенсійних проблем. Іншим достатньо пояснень, які депутат   дав з позиції своїх знань, досвіду та повноважень.
З чим ще звернулися тут до депутата? Завідуюча клубом с. Нижня Хортиця Олена Андрєєва просила посприяти з ремонтом даху сільського закладу культури. Депутат зазначив, що спеціалісти виїдуть на місце, визначаться з обсягом робіт і фінансовими затратами. Тоді й буде з'ясовано: яким шляхом вирішити це питання.
Її колега – директор Розумівського БК Юлія Шульгаєвич, зазначивши, що територія біля Будинку культури велика, попросила допомогти придбати газонокосарку, аби вчасно поратися з бур'янами і, зокрема, амброзією.
Депутат сільради Тетяна Павленко порушила питання децентралізації влади, облаштування шкільного стадіону, наповнення місцевого бюджету, залучення інвесторів.
Жителі Розумівки Г.О. Кулага, Н.І. Браілко та В.М. Коваль звернулися до В.В. Кривохатька з проханням надати допомогу у питанні оформлення і отримання документів на право власності на земельні паї(садові площі). За їхніми словами, вони намагаються вирішити цю проблему з 2007 року, заплатили кошти, подали необхідні документи, а питання упродовж років не вирішується, звернення до влади різних рівнів не дають ніяких результаів.
Крім того, В.М. Коваль по- рушив проблему з водопостачанням, від якої страждає третя частина Розумівки.
Не обійшлося цього разу і без прохання про надання матеріальної допомоги: чотирьом жителям села Вадим Вікторович надав власні кошти на лікування.
Скільки  людей  –  стільки  й проблем. Але таке вже правило в народного депутата: розібратися в кожній з них, поговорити з кожним особисто і зробити все можливе в рамках своїх повноважень.
– Я провів уже більше півсотні виїзних прийомів громадян у своєму виборчому окрузі, – зазначив В.В. Кривохатько, – Скажу відверто: в Розумівській громаді, як і в інших громадах округу, одні й ті ж самі питання. Дивлячись на це, робимо такі висновки. Представникам влади на місцях слід серйозніше працювати над вирішенням нагальних проблем людей і пошуком нових джерел наповнення місцевих  бюджетів.  Тим  більше, що стоїмо на порозі утворення нових територіальних громад.  У  рамках  децентралізації  суттєво  зросте  відповідальність влади перед громадою. І до цього потрібно бути готовими вже зараз, проявляти більше активності у розв'язанні повсякденних питань.
Дуже важливо, щоб і бізнес ніс соціальну відповідальність за розвиток тієї сільської території, де він працює. Податки в сільські   бюджети,   створення робочих місць – це одне. Але ж підприємці використовують для свого розвитку всю інфраструктуру села, значить мають предметно  залучатися  і  до  роботи щодо покращення умов проживання сільських мешканців.
Для прикладу, фермерське господарство,  у  якому  я  пра- цював, забезпечує людей у тих селах, у яких орендується земля, водою. Частина відповідної інфраструктури  була  капітально відремонтована, а для частини, де доступу до питної води не було ще з радянських часів  –  вода  підвозиться  спеціальним транспортом; виділено кошти на проведення нічного освітлення вулиць у двох населених  пунктах  та  на  капітальний  ремонт  будинку  культури, облаштування двох дошкільних груп на 70 дітей; підприємство сприяло розвитку освіти, куль- тури,  медицини.  Це  я  кажу  не для  бахвальства,  а  для  того, щоб  ми  всі  разом  облаштовували ту територію, де живемо і працюємо, щоб тут всі мали змогу навчатися, лікуватися.
Тому дуже важливо на дано- му етапі встановлювати надійні партнерські  стосунки сільської влади з підприємцями. Соціальна відповідальність бізнесу і тісна співпраця з ним – саме те рятівне коло для сільських громад, яке  дозволить  селу  не  тільки зводити кінці з кінцями, а й розвиватися в соціальному плані.
Підсумовуючи, зазначаю, що багато керівників місцевого рівня не в повній мірі усвідомлюють ту  відповідальність,  яка  на  них покладена. Зокрема, багато громад мають значні резерви, які повинні працювати не на окремо взяту людину, або на тандем "чиновник-підриємець",  а  на  інтереси громади. Таких прикладів, на  жаль,  дуже  багато.  Наприклад, у Вільнянському районі нами був виявлений підприємець, який, обробляючи більше 1000 ґа землі, не сплачував податків, чим за три роки було завдано збитків  державі  близько  3  млн гривень. Ось вам і ремонт дахів, газонокосарки, впорядковані будинки  культури,  освітлення  вулиць, ремонт доріг і ще багато корисного для громади.
Але через безвідповідальність сільськогоголови, керівництва  району,  податківців,  замість громади цими коштами користувалася незначна  купка людей.
Нам кажуть, що в країні тяж- кі часи, війна. Але чомусь ці тяжкі часи не для всіх. Тому гостро стоїть питання справедливого  розподілу  коштів.  А  то хтось з жиру біситься, а іншим- не вистачає на ліки.